Це - мій дідусь Роман (з Галича). У свої 87 він 12,5 хвилин безперестанку читає Шеченка не з "Кобзаря", а з голови! І не лише цей вірш знає напам"ять! І не тільки у Шевченківські дні згадує поета. Читає його поеми на Різдво, Великдень, на Спаса, бо, каже, він - завжди актуальний. А разом з цим і нам (внукам і правнукам) передається велика любов і шана до Тараса.